ЛАБОРАТОРИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ НАРУШЕНИЙ ГОЛОСА И СЛУХА

Наши публикации

УДК 616.28-008.14-08

Т.В. ШИДЛОВСЬКА, Т.А. ШИДЛОВСЬКА, К.Ю. КУРЕНЬОВА, Г. С. СЕРБІН

НАШІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ПОЧАТКОВОЮ СЕНСОНЕВРАЛЬНОЮ ПРИГЛУХУВАТІСТЮ

Держ. установa „ Інститут отоларингології ім. проф. О. С Коломійченка АМН України"
(дир. — чл.-кор. АМНУ, проф. Д.І. Заболотний)

Багато авторів вважають, що СНП на початкових стадіях розвитку краще піддається лікуванню. Цієї точки зору дотримуємось і ми.
Відомо, що сенсоневральна приглухуватість (СНП) - це поліетіологічне захворювання із складним патогенезом, яке важко піддається лікуванню, завдає не тільки фізичні, але й моральні страждання пацієнтам.
Незалежно від ґенезу СНП найкращі результати спостерігаються при початкових стадіях її розвитку.
Уже на ранніх стадіях гіпертонічної хвороби відмічається порушення чутності тонів розширеного діапазону частот, особливо в області 16 кГц. Лише біля чверті пацієнтів (23,1%) з давністю захворювання на гіпертонію до 1 року не мали порушень слуху в розширеному діапазоні частот, а у 72,9% виявлені зазначені вище зміни. У осіб з гіпертонічною хворобою з давністю її виникнення 1-3 роки збереження слухової чутності тонів як в конвенціональному, так і розширеному діапазоні частот виявлено тільки у 12,9% випадків.
Проведені нами дослідження показали доцільність визначення слуху на тони у хворих на артеріальну гіпертонію не тільки в конвенціональному, але і в розширеному діапазоні частот, що дає змогу діагностувати порушення слуху в доклінічний період. Це, в свою чергу, сприяє проведенню лікування в більш ранні строки, а значить, дає надію на більш ефективний результат і краще відновлення слуху.
Наведемо наше спостереження за хворим К., 26 років, з початковою гіпертонією (хворіє біля 1 року), який скарг на порушення слуху не мав. Періодично його турбував шум у вухах, але постійно він скаржився на головний біль в ділянці лоба та відчуття важкості в області потилиці.

На аудіограмі (мал. 1, крива 1) слух на тони в звичайному діапазоні частот знаходився в межах норми, а в розширеному діапазоні спостерігалося його порушення, починаючи з 12,5 кГц, і в області 14 та 16 кГц слух знизився до 65 і 50 дБ, відповідно, на обидва вуха.

За даними РЕГ, у цього пацієнта в ка-ротидній системі (у FM-відведенні) до лікування відмічалися явища ангіоспазму та значне підвищення тонусу мозкових судин і утруднення венозного відтоку (мал. 2). Після лікування (арифон, хомвіотензин, папаверин, дибазол, аміналон, АТФ, мікстура Русельського і Кватера, актовегін, ноотро-піл) нормалізувалися показники слуху на тони в розширеному діапазоні частот (мал. 1), практично нормалізувалась і реоенцефа-лограма (мал. 3). У хворого зник головний біль, відчуття важкості в області потилиці і шум у вухах.

На мал. 4 представлена аудіограма у хворої П., 51 p., після перенесеного 1,5 міс тому назад грипу. Вона скаржилася на запаморочення, шум у вухах, нудоту.
Аудіометрично в конвенціональному діапазоні частот (0,125-8 кГц) слух був у межах норми. В розширеному діапазоні частот (9-16 кГц) відмічався дещо знижений слух на тони справа в області 11,2-16 кГц, а зліва- 9-16 кГц.
Вушний шум на обидва вуха становив 10 дБ над порогом чутності частотою 8 кГц.
Слід зазначити, що у цієї пацієнтки слух на тони був краще вікової фізіологічної норми.

На мал. 5 представлена аудіограма у хворої Ч., 39 p., з початковою СНП, що виникла на фоні гіпотонічної хвороби.
Після лікування (в/в - 20 мл 10% р-ну глюкози з Vit С 5% - 2 мл, №12, а також АТФ, церебролізин, елеутерокок, настойка піону, актовегін) слух на тони в звичайному діапазоні частот практично нормалізувався, а в розширеному - дещо покращився.
На мал. 6 показана аудіограма у пацієнтки Ж., 50 p., з початковою СНП. Крім скарг на порушення слуху, її біля 2 років турбував дискомфорт, що виникав під впливом сильних звуків, зниження працездатності, підвищена дратливість, поганий сон.
Відмічався суб'єктивний шум - 20 дБ над тональним порогом частотою 6 кГц.
Після лікування (АТФ, церебролізин, кавінтон, мілдронат, актовегін, новопасіт, санасон) у неї практично нормалізувався слух на тони в конвенціональному діапазоні частот і став краще вікової фізіологічної норми. Покращилися і показники слуху на тони в розширеному діапазоні частот, навіть з'явилося сприйняття слуху на тони справа в області 11,2-16 кГц, зліва - на 14-16 кГц.
Отже, лікування хворих з СНП треба розпочинати якомога раніше, на що вказують й інші автори. В кожному конкретному випадку доцільним є'індивідуальний підхід з урахуванням якомога більше даних, які характеризують стан різних відділів слухового аналізатора, мозковий кровообіг, ЦНС, серцеву діяльність та артеріальний тиск.
Крім того, лікувати треба всіх пацієнтів з СНП незалежно від їх віку.

Надійшла до редакції 25.12.06.