ЛАБОРАТОРІЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПОРУШЕНЬ ГОЛОСУ І СЛУХУ

Наші публікації

УДК 616.12-008.331.1:616.28-008.1

Т.В. ШИДЛОВСЬКА, КВ. ОВСЯНИК, М.С. КОЗАК, 0.І. МАЛЕЖИК

ЦЕРЕБРАЛЬНІ ГЕМОДИНАМІЧНІ ТА СЛУХОВІ ПОРУШЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ З ПОЧАТКОВОЮ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ

Лаб. проф. порушень голосу і слуху (зав. - проф. Т.В. Шидловська)
Держ. установa „ Інститут отоларингології ім. проф. О. С Коломійченка АМН України"
(дир. — чл.-кор. АМНУ, проф. Д.І. Заболотний)

За даними М.М. Френкеля (1958), Л.Г. Воронкова та співавторів (2005), в Україні на артеріальну гіпертонію страждає біля 16 мільйонів жителів. Щорічно вперше виявляється біля 100 000 осіб з цією хворобою. Але лише в окремих роботах є повідомлення про порушення слуху при ГХ (B.C. Волков, А.Е. Цибулин, 1989; И.Г. Березняков, 1993; І.С. Чекман, 1998; Т.В. Шидловська, 1998, 2000; 2004; 2006). Рівень AT в організмі залежить від роботи серця, тонусу периферичних судин, об'єму та електролітного складу крові, її в'язкості й регулюється фізіологічними механізмами: функцією центральної та вегетативної нервової системи, ендокринними залозами, обміном речовин (А.А. Крищук, СМ. Винничук, 1979; Н.П. Верещагин, 1980; Brusis, 1989).
На думку Brusis (1989), всупереч поширеній думці, слух у хворих на гіпертонію не гірший, ніж у здорових людей.
Виходячи з цього, метою даної роботи ми поставили дослідження кількісних та якісних показників реоенцефалографії у пацієнтів з початковою гіпертонічною хворобою та у здорових нормальночуючих без проявів ГХ і провели їх порівняльний аналіз.
Для досягнення цієї мети була проведена реоенцефалографія у 20 хворих віком від 24 до 53 років. Контрольна група - 15 здорових нормальночуючих у віці від 18 до 45 років, які не мали контакту з шумом та радіацією, не приймали ототоксичних препаратів, не скаржилися на головний біль і мали нормальний AT. Всього нами проаналізовано 35 реоенцефалограм.
Обстеження виконувалось за допомогою комп'ютерного реографа фірми "DX -системи" (Харків). Фонові реоенцефалогра-ми записувалися у положенні обстежуваних сидячи. Шкіра в місцях прикріплення електродів оброблялась 96° спиртом. Для вивчення гемодинаміки в системі внутрішніх сонних артерій використовувалось фронто-мастоїдальне (Ф-М) відведення. Один електрод накладався біля внутрішнього краю надбрівної дуги, а другий - на соскоподібний відросток. З метою вивчення стану кровообігу у вертебрально-базилярній системі застосовувалося окципіто-мастоїдальне (О-М) відведення за методикою Х.Х. Яруліна (1967), яке відбивало стан гемодинаміки переважно в системі хребетних артерій.
Аналізуючи РЕГ-криві якісно, ми брали до уваги вираженість та кількість додаткових зубців, їх розташування щодо вершини, вираженість інцизури або ж її відсутність, наявність венозної хвилі в пресистолі та форму катакроти, наявність ознак ангіоспазму та ін.
При кількісній характеристиці ми оцінювали такі показники:
- а - час від початку реографічної хвилі до її верхівки (в секундах);
- р - час від верхівки реографічної хвилі до кінця низхідної частини кривої (в
секундах);
- дикротичний індекс (ДКІ) - від ношення амплітуди на рівні інцизури до максимальної амплітуди (у відсотках);
- діастолічний індекс (ДС1) - відношення амплітуди на рівні верхівки дикротичного зубця до максимальної амплітуди (у відсотках);
- реографічний індекс (Pi) - відношення амплітуди реографічної хвилі до величини стандартного калібрувального сигналу (у відносних одиницях).
Статистична обробка отриманих результатів здійснювалася за загальноприйнятими методами математичної статистики із застосуванням персонального комп'ютера. Достовірність змін і відмінностей між порівнюваними величинами оцінювалася за критерієм достовірності різниці (t) по таблиці Стьюдента.
Проаналізувавши склад обстежуваної групи (пацієнти з початковою стадією гіпертонічної хвороби), ми виявили, що 17 (85%) з них мали зміни слуху по типу порушення звукосприйняття в конвенціональному діапазоні частот (0,125-8)кГц. Порушення слуху в розширеному діапазоні частот були у всіх 100% обстежуваних цієї групи з початковою гіпертонічною хворобою. Найбільш виражене зниження слуху у таких хворих виявлено в області 12,5; 14; 16 кГц (відповідні порушення слуху на тони в області зазначених частот становили 6,49±1,40; 75,03±4,46; 75,0±8,94 дБ).
Періодичний шум у вухах і головний біль відмічали також всі 20 пацієнтів даної групи, причому у 11 (55%) з них головний біль набував значної інтенсивності, що потребувало застосування відповідних лікарських засобів. Важкість в потиличній області турбувала теж всіх 100% осіб з гіпертонічною хворобою та скаргами на головний біль, а дискомфорт в області чола відчували 12 (60%). Всі 20 обстежуваних періодично відчували дискомфорт в області серця, виражений в різному ступені; періодичні запаморочення були у 13 (65%). Розлади сну мали 17 (85%) хворих, а на порушення пам'яті скаржилися 12 (60%).
Отже, провівши аналіз анамнестичних скарг, ми визначили, що пацієнти з початковою формою гіпертонічної хвороби та головним болем мають досить велику кількість скарг, більшість з яких була екстрааурального характеру.
Все це дозволяє зробити висновок, що початкова гіпертонічна хвороба з наявністю головного болю уже на ранніх її стадіях супроводжується цілою низкою екстраауральних проявів. Тому такі хворі потребують дуже детального обстеження з використанням всього арсеналу клініко-інструментальних методів з метою виявлення у них гемодинамічних та сенсоневральних порушень на початкових стадіях розвитку СНП, що і було метою даної роботи.
При візуальному аналізі РЕГ-кривої у всіх обстежуваних спостерігалося виражене подовження в тому чи іншому ступені анакротичної та катакротичної фаз, заокруглення верхівки комплексів РЕГ-кривої, яка часто приймала горбовидну або аркоподібну форму, що свідчить про підвищення у них тонусу мозкових судин та утруднення венозного відтоку. Досить часто у цих пацієнтів зустрічалися явища ангіоспазму в обох системах мозкового кровопостачання. У них з найбільшою частотою (в 43,3% випадків) визначалося зменшення крутості й видовження анакротичної фази та зміщення дикротичного зубця до верхівки хвилі, більш виражене у вертебрально-базилярній системі, що вказує на значне підвищення тонусу мозкових судин.
Більш частими і вираженими були ознаки ангіоспазму у осіб з початковою ГХ, особливо у вертебрально-базилярній системі церебральної гемодинамики, які проявлялися наявністю "плато" на верхівці РЕГ-кривої, більш опуклою катакротою, а дикротична хвиля була або відсутня, або слабко виражена і зміщена до верхівки.
Зазначені тенденції знайшли своє підтвердження у ході кількісного аналізу результатів реоенцефалографії.
Порівняно с контрольною групою у хворих з початковою ГХ спостерігається підвищення тонусу мозкових судин та утруднення венозного відтоку як в каротидній, так і вертебрально-базилярній системі, про що свідчили подовження анакротичної фази РЕГ (а) та дикротичний індекс (ДК1). Так, а в каротидній системі у них становила 0,128±0,002 с, а в контрольній - 0,122±0,002 (t=9,19;p<0,01).
Достовірно збільшеними при початковій ГХ порівняно з контролем були і показники дикротичного індексу (ДК1) в каротидній та вертебрально-базилярній системах (відповідні значення ДКІ становили 74,0±3,12 та 51,4±2,5%; t=5.65; p<0.01 -для каротидної системи, а також 79,64±2.87 і 51.7±2,4; t=7,46; p<0,01 -для вертебрально-базилярної системи). У таких хворих спостерігалося також утруднення венозного відтоку, на що вказує тривалість катакротичної фази РЕГ-кривої ф) та величина діастолічного індексу (ДСІ). Так, ДСІ у осіб з початковою ГХ та в контрольній групі в каротидній системі, відповідно, становив: 80,12±3,02 та 59,3±2,8% (t=5,17; р<0,01), а у вертебрально-базилярній - 91,94±2,91 та 59,3±2,8 (t=8,08; p<0.01).
Пульсове кровонаповнення, яке характеризується величиною реографічного індексу (Рі), в каротидній системі у хворих знаходилось в межах норми (1,18±0,03), а у вертебрально-базилярній системі було дещо зниженим, про що свідчив Рі (0,78±0,02). В контрольній групі в каротидній і вертебрально-базилярній системах Рі, відповідно, складав 1,21±0,03 та 1,28±0,03. Отже, у вертебрально-базилярній системі був достовірно (р<0,01) зменшеним реографічний індекс, що вказує на зниження пульсового кровонаповнення у обстежуваних з початковою ГХ.
Проведені дослідження свідчать про доцільність визначення не тільки слухової функції у пацієнтів з початковою ГХ, але і стану мозкового кровообігу за даними РЕГ. Це буде сприяти своєчасному виявленню у них змін в церебральній гемодинаміці та проведенню лікувально-профілактичних заходів, які попереджують розвиток сенсоневральної приглухуватості.

1. Березняков И.Г. Патогенетические особенности артериальной гипертензии у больных молодого возраста (по данным острой пероральной солевой нагрузки) // Лікарська справа (Врачебное дело).-1993.-№1.-0.36-38.
2. Верещагин Н.П. Патология вертебробазилярной системы и нарушения мозгового кровообращения. - М.: Медицина, 1980. - 300 с.
3. Волков B.C., Цибулин А.Е. Лечение и реабилитация больных гипертонической болезнью в условиях поликлиники. - М: Медицина, 1989. -256 с.
4. Воронков Л.Г., Шкурат І.А., Бесага Є.М. Структурні зміни магістральних артерій у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Кровообіг та гемостаз.-2005.-№3-4.-С 15-18.
5. Заболотный Д.И., Шидловская Т.В., Шидловская Т.А., Ярменчук И.А Показатели корковых слуховых вызванных потенциалов при сенсоневральной тугоухости сосудистого генеза //Вестн. оториноларингологии. - 2003. - №2. - С. 4-7.
6. Крищук А.А., Винничук СМ. Состояние мозгового кровообращения и тонуса сосудов при гипертонической болезни // Врач. дело. - 1979. -№8.-С. 38-41.
7. Френкель М.М.Функциональное состояние слухового и вестибулярного анализаторов при гипертонической болезни: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М„ 1958. - 22 с.
8. Чекман 1.С. Клінічна фармакологія гіпотензивних засобів. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту // Лікарська справа (Врачебное дело). - 1998. - №4. - С. 22-26.
9. Шидловська Т.В., Ярменчук І.А., Куреньова К.Ю. Гемодинамічні зрушення при ранніх порушеннях слуху із скаргами на головний біль // Матеріали ювілейної наук.-практ. конф. (30 бер.-2 кв. 1998 р.).-К., 1998.-С. 705-712.
10. Шидловська Т.В., Ярменчук 1.А., Шевцова Т.В. Слух на тони в конвенціональному та розширеному діапазонах частот при початковій гіпертонії // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - №5. - С 27-30.
11. Шидловська Т.В., Шидловська Т.А., Ярменчук І.А. Шляхи корекції слухових порушень за типом звукосприйняття при судинних захворюваннях Журн. вушних, носових і горлових хвороб. -2004. -№3-с. - С 191-192.
12. Шидловська Т.В., Заболотний Д.І, Шидловська Т.А. Сенсоневральна приглухуватість. - К.: "Логос", 2006.-779 с
13. Шидловська Т.В., Овсяник К.В., Осадчук О.Л. Показники реоенцефалографії та електрокардіографії у хворих з порушеннями слуху на фоні артеріальної гіпертензії // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2006. - №2. - С 2-7.
14. Brusis Т. Der Einflub kardiovaskularer, endokriner und metabolischer Erkankungen auf das Horvermogen // Laryngol. Rhinol. Otol. - 1989. - Bd. 68, N10.-S. 557-560.

Надійшла до редакції 06.06.07.