рус.

Головна сторінка

Лабораторія професійних порушень голосу та слуху – це науково-клінічний відділ, в якому знайшли місце сучасні світові тенденції об’єднання фоніатрії та аудіології.

Від народження і протягом усього життя людина існує в розмаїтті шумів і звуків навколишнього середовища, які вона сприймає через високочутливий слуховий аналізатор - одну з найважливіших сенсорних систем людини. Це розмаїття не тільки приносить нам радість сприймання природи, але й спричиняє шкоду від шумів технічної цивілізації, що стрімко змінюють акустичне середовище навколо нас. Слуховий аналізатор забезпечує більше ніж 20 % всієї інформації оточуючого середовища. Його порушення обмежує спілкування, сприйняття різноманітності природних звуків, музики і т.д., а іноді взагалі змінює соціальний статус аж до втрати професійної придатності. При зниженні чи втраті слуху в ранньому дитячому віці спостерігається уповільнення інтелектуального та фізичного розвитку, порушення формування мови та інтеграції в суспільство.

Найбільш частою причиною незворотніх втрат слуху є сенсоневральна приглухуватість (СНП). В наш час у світі, за даними ВООЗ, нараховується близько 250 млн. осіб з порушеннями слуху (враховуючи зниження слуху на краще чуюче вухо, яке перевищувало 40 дБ), що складає 4,2% від всієї популяції земної кулі. Причому, згідно прогнозів ВООЗ, до 2020 р очікується збільшення чисельності населення з соціально значимими дефектами слуху більш, ніж на 30% (А.Н.Храбриков, 2008). При цьому більш ніж у 70 % випадків вони обумовлені СНП.

У 0,3-0,4 % новонароджених дітей також має місце СНП або глухота. З віком під впливом різноманітних чинників (вірусні інфекції, травма, прийом ототоксичних антибіотиків, судинні порушення, гострі та хронічні отити, тощо) кількість дітей з вадами слуху збільшується. В Україні лише серед дитячого населення біля 500000 осіб мають порушення слуху.

Слід підкреслити, що професійна СНП обіймає перше місце серед усієї професійної патології, нерідко страждають на неї особи працездатного віку. Враховуючи обсяги соціальних виплат у таких випадках, проблема має велике соціально-економічне значення.

Отже, діагностика, лікування та профілактика приглухуватості і глухоти є актуальною медико-соціальною проблемою.

В лабораторії професійних порушень голосу і слуху велика увага приділяється питанням діагностики та лікування сенсоневральних порушень слуху.

Проблема діагностики, лікування та профілактики СНП залишається актуальною в сучасній оториноларингології. Визначається це і значним розповсюдженням захворювання і соціальним значенням, адже відома роль слухової функції у житті людини, а також значною часткою СНП шумового генезу в професійних захворюваннях. Ефективність лікування СНП до сьогодні не достатньо висока і визначається вона цілою низкою факторів, але головним чином залежить від своєчасної і точної діагностики.

СНП – поліетіологічне захворювання зі складним патогенезом, тому діагностика має бути якомога більш повною, з урахуванням інформації щодо стану не тільки різних структур слухового аналізатору, але і тих органів і систем, стан яких впливає на слухову функцію. Саме такий підхід реалізується в лабораторії.

Враховуючи багатогранність проявів СНП, як ауральних, так і ектраауральних, лікування такого захворювання не може бути уніфікованим, а тим більше не може бути ефективною монотерапія (лікування за допомогою одного лікарського засобу). Лікування має бути комплексним, з урахуванням результатів як аудіологічного, так і додаткових методів обстеження та забезпеченням індивідуального підходу.

Співробітниками лабораторії на чолі з професором Т.В.Шидловською розроблена унікальна методика консервативного лікування СНП, яка не має аналогів у світі.

Згідно до цієї методики, лікування має бути спрямованим на покращення або нормалізацію саме тих порушень, які виявлені у даного пацієнта в процесі комплексного обстеження. Запропонований підхід дозволяє отримати позитивну динаміку в більшості випадків – іноді це повне відновлення слухової функції або її покращення, іноді – зниження інтенсивності шуму або покращення розбірливості мови, іноді – лише зупинка прогресування втрати слуху. Однак будь-які успіхи на цьому складному шляху мають цінність. Співробітники лабораторії мають великий досвід в діагностиці та лікуванні сенсоневральних порушень слуху різного ґенезу і прагнуть досягти ще більших успіхів.

Проблеми діагностики, лікування і профілактики різних порушень голосоутворення залишаються актуальними в сучасній оториноларингології, фоніатрії та усій медичній галузі, зважаючи на велику роль голосу, мови у житті кожної окремої людини та функціонуванні сучасного суспільства з високим рівнем розвитку комунікацій, а також на високу розповсюдженість таких порушень, особливо серед значного контингенту осіб голосо-мовних професій.

Голосоутворююча система – це унікальна система людського організма, яка не має жодного органу, що належав би виключно до її структур. Вона складається з формувань, що одночасно виконують і інші функції у складі різних систем, а підтримання складного механізму взаємодії між ними контролюється центральною нервовою системою. Порушення голосової функції, як правило, стосуються всієї складно організованої системи голосоутворення, а не тільки голосового апарату, і тим більше – не тільки голосових складок. Успіх лікування таких захворювань значною мірою залежить від можливостті застосування сучасного обладнання та системного підходу, що забезпечує точну діагностику.

В лабораторії професійних порушень голосу і слуху є весь спектр діагностичного обладнання, що дозволяє оцінити стан голосової системи, виявити не тільки ларингеальні (з боку голосового апарта), а і екстраларингеальні (системні) порушення.

Основним напрямком наукових досліджень фоніатричної групи лабораторії є функціональні порушення голосу (ФПГ), «співочі» вузлики Проблема ФПГ залишається однією з найважливіших у сучасній фоніатрії. Розповсюдженість таких захворювань досить висока, особливо серед значного контингенту осіб голосовмовних професій. Серед різних професійних груп вона різна, наприклад, серед вчителів загальноосвітніх шкіл, за даними різних авторів, сягає 60-70%. Несвоєчасна діагностика та неефективне лікування призводить до розвитку ускладнень, тяжкого перебігу та професійної непридатності.

Діагноз ФПГ не є легким Клінічні прояви та зміни ларингоскопічної картини можуть бути невираженими і мінливими. Тому пацієнти з ФПГ потребують ретельного обстеження, в т.ч. і з застосуванням додаткових інструментальних методів.

В лабораторії є сучасне обладнання і кваліфіковані фахівці-фоніатри, що забезпечує ефективність діагностики та лікування порушень голосу.

Серед усіх інших взаємозв’язків і взаємодій у рамках реалізації голосової функції найважливішими є інтеграційні відношення з центральною нервовою системою та слуховим аналізатором, при цьому особливе місце посідають складні механізми слухо-голосомовних взаємодій. Причому слуховий аналізатор в цій взаємодії виглядає більш “самостійним”, тоді як повноцінне функціонування голосутворюючої системи неможливе без “підтримки” слухової. Інтенсивність такої взаємодії визначається функціональною необхідністю і пристосувальною доцільністю в даний конкретний час, але вони присутні в тій чи іншій мірі завжди. Отже, необхідно завжди враховувати наявність тісного взаємозв’язку між слуховою і голосоутворюючою системами. В лабораторії професійних порушень голосу і слуху саме і реалізується такий системний підхід за рахунок унікального поєднання зусиль аудіологів та фоніатрів.

Таким чином, в лабораторії професійних порушень голосу і слуху є можливість на сучасному технічному та методичному рівні допомагати людям з порушеннями голосу та слуху. Поєднання у лабораторії зусиль багатьох фахівців і повного спектру діагностичного обладнання у галузі аудіології та фоніатрії, одночасне вивчення стану слухового аналізатору та голосового апарату, а також стану тих органів і систем, які впливають на перебіг порушень голосової та слухової функції, застосування комплексного вирішення питань патології голосоутворюючої та слухової систем, є актуальним і відображає сучасні погляди на системність наукових досліджень.