рус.

Про нас пишуть

ШИДЛОВСЬКІ Тамара, Наталя, Тетяна

опубліковано "ЖІНКИ-ВЧЕНІ КИЄВА", 2003 р.

Головна тут, звичайно, Тамара. Тамара Василівна. Завідувач лабораторією професійних порушень слуху (а тепер зі створенням групи фоніатрії — і голосу) Професор Шидловська. Але не через те, що професор. Наталя он — член-кореспондент Національної академії наук України. Тамара Василівна головна тому, що вона — мама цих учених дочок, Наталі і Тані. І для неї те, що вона мама, також головне. Тепер це стає дедалі очевиднішим. Власне, цілком очевидним. Але не завжди так було. Часто на передній план виходила робота. Діло. Життя йшло під мотив — сегодня не личное — главное.

Історія кожної жінки, котра досягла успіху, — справжнього успіху в житті — майже завжди — давня і щоразу нова казка про Попелюшку. Той самий класичний сюжет з варіантами життєвих подробиць та прикметами нових часів.

У професорові Шидловській досить легко впізнати азартну мотоциклістку з старої фотографії. Але — Попелюшку? І все ж придивимося уважно до її життя. Про що розповідалося в тій казці? Про осиротілу дівчинку, яка завдяки своєму талану й праці, лагідній вдачі та доброму серцю була врешті щедро винагороджена.

Батько Тамари Василівни — учитель Василь Клименко — загинув на війні. Уявімо за далеким уже маревом часу молодісіньку — трохи за двадцять — вдову на сільському шляху. На руках хлопчик — не знає ще казати "тату", а внизу тримається за спідницю крихітне дівча. Це і є Тамара. Словом — "діти війни". Як їм велося — один Господь знає...

В казці була, щоправда, Чарівниця. Й тут так само — як же без чарів. Для Тамари Клименко, як і для всієї Демидівської школи, і всього села Демидова, такою чарівницею була Варвара Семенівна Довженко — колишня дружина Олександра Петровича. Бідували вони з сином страшно. Колишня балерина, вона перенесла якусь хворобу чи травму, і тепер їй було важко ходити, нога не згиналася в коліні. Але розум і серце були в прекрасному стані. Вона викладала німецьку мову, але, крім того, прищеплювала дітям культуру, смак, відчуття поезії, інтерес до мистецтва, спрагу активного творчого життя. Завдяки саме їй, Тамарі відкривалася досконалість Слова. Не випадково школярка "брала призи" у Києві на олімпіадах, що відбувалися в Філармонії...

А вчитель математики часто цитував Чебошева: "Математика — гімнастика для розуму". Тамара цю гімнастику дуже любила. Думала, що це її дорога... Медицину вибрала несподівано, закохавшись у хірурга, який рятував її від апендициту. Раптом зрозуміла, — це те, що необхідно в світі — рятувати людей од біди. Відійшло непомітно захоплення математикою (відійшло, та не зникло, згодом вона активно застосовуватиме математичні методи в діагностиці).

Тамара Василівна вступила до Київського медичного інституту, мріяла бути хірургом (тоді це була зваба молодих мрійників, як і професія фізика). Тепер щороку їхній курс стрічається — час же летить стрілою, хвороб не меншає, життя не безкінечне, а вони через роки ще дорожчі одне одному — люди з одного коша, люди, поєднані спільною присягою, відомо якою.

До цих зустрічей було ціле життя, були довгі дороги. Тамару Клименко залишали в аспірантурі. Вона ж схильна була займатися наукою, але — ще не тепер, не з студентської лави: не для того вона з другого курсу записалася в гурток знаменитого хірурга професора Туровця та вистоювала на операціях, щоб там "ниточку потримати". Йосип Григорович Туровець, до речі, навчив її "в'язати вузли" так вправно, що згодом сам професор Коломійченко був зачарований її артистизмом у цій справі.

Дочки люблять перепитувати маму, як вони з татом побралися. Давно самі все напам'ять знають, а все одно хочеться послухати.

Так-от, Тамара стверджувала себе в роботі, і заміжжя не було для неї, як тепер кажуть, актуальним. Призначений на роль князенка — очевидно, тим, хто все на світі призначає, — вчорашній студент Політехнічного Анатолій Шидловський, так і не знайшовши достатньо ґрунтовних аргументів на користь шлюбу, вчинив по-студентськи відчайдушно: він зважився на викрадення. Звичайно, Юськівці нізащо не допустили б, щоб хтось викрав їхнього милого доктора. То ж Анатолій тихенько взяв (украв!) її паспорт, подав заяву в ЗАГС і повідомив про день реєстрації шлюбу якраз за такий час, щоб вона не встигла опам'ятатися, щоб часу вистачило лише на дорогу з Юськівців до Києва!

"Але я буду займатися наукою", — це була її умова. Він пообіцяв, що все зробить для того, щоб так і було. І дотримав слова. Коли на нечастих учтах дружини інших мужів йдуть, як японські принцеси, на три кроки позаду, Анатолій Корнійович веде Тамару Василівну за руку, а сам ніби відступає в тінь. Звичайно, родинне життя — таємниця, але здається, що всі ці роки він отак веде її і пишається нею.

Бог дав їм двох донечок. Дівчатка зростали під розмови на наукові теми. Не дивно, що й самі прийшли в цю царину. Природа на них не відпочиває. За об'єктивними даними вони — обидві — спритніші за маму й тата. Наталка — наймолодший в Національній академії наук член-кореспондент, за фахом — теоретична електротехніка. Вона займається специфічним напрямом електротехніки — аналізує процеси в нелінійних електричних колах. Оскільки нелінійними є всі електричні кола (зазвичай їх "лінеаризують"), то поле застосування її знань дуже широке. Без перебільшення можна сказати, що у цій галузі Наташа не тільки єдина жінка-доктор наук і член-кореспондент НАН України, а, може, і єдиний фахівець такого рівня, бо й чоловіків у цій галузі одиниці. Тетяна у 29 років — доктор медичних наук, наймолодший в Україні доктор отоларингології, сказали в Вищій атестаційній комісії. До того ж вона єдиний у нас доктор фоніатрії.

Таке життя. Таким має бути закон життя — велика робота має винагороджуватися. Іноді, як у нашому випадку, так і трапляється.

Коли трохи цю родину знаєш, то розумієш, що все — це талан, але спочатку — праця. Велика, серйозна, усвідомлена праця. Для себе і для людей. Вони не знають, що означає "це не наші проблеми" і все, що відбувається, — їхні проблеми. Через те їм ніколи не було легко. Вони мають, вони мусять, вони завжди готові допомогти.

Колеги

ШИДЛОВСЬКА ТАМАРА ВАСИЛІВНА Доктор медичних наук, професор, опубліковано "ЖІНКИ-ВЧЕНІ КИЄВА", 2003 р.

ШИДЛОВСЬКІ Тамара, Наталя, Тетяна, опубліковано "ЖІНКИ-ВЧЕНІ КИЄВА", 2003 р.

ДОБРЕ СЛОВО ПРО ЛЕКТОРА, опубліковано: Науково-методичний щомісячник товариства «Знання» Української РСР «ТРИБУНА ЛЕКТОРА» 11/1989

проф. Ю.В.МІТІН - Т.В. ШИДЛОВСЬКА, Д.І. ЗАБОЛОТНИЙ, Т.А. ШИДЛОВСЬКА "СЕНСОНЕВРАЛЬНА ПРИГЛУХУВАТІСТЬ". - Київ: Логос, 2006. - 779 с.опубліковано: Журнал вушних, носових і горлових хвороб, 01/2007

проф. А.С. КИСЕЛЕВ - Т.В. ШИДЛОВСЬКА, Д.І. ЗАБОЛОТНИЙ, Т.А. ШИДЛОВСЬКА "СЕНСОНЕВРАЛЬНА ПРИГЛУХУВАТІСТЬ". - Київ, 2006 р.опубліковано: Журнал вушних, носових і горлових хвороб, 05/2007